Позовна заява про визнання дій протиправними та зобов язання вчинити дії
Воловецький районний суд Закарпатської області
вул. Зарічна, 1, смт. Воловець,
Закарпатської області, 89100
Позивач: Шимик Ганна Йосипівна
Адреса реєстрації: с. Верхня Грабівниця, 12,
Воловецького району, Закарпатської області
в інтересах інваліда ІІ групи дитинства Шимика Миколи Ілліча,
1983 року народження
Відповідачі: Управління Пенсійного фонду України
у Воловецькому районі вул. Карпатська, 31, смт. Воловець,
Закарпатської області, 89100
Управління праці та соціального захисту населення
Воловецької районної державної адміністрації
вул. Пушкіна, 7, смт. Воловець,
Закарпатської області, 89100
Від сплати державного мита звільнена на підставі
абз 5 п. 18 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито»
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання неправомірною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії
Я, Шимик Ганна Йосипівна, являюсь матір’ю інваліда дитинства другої групи Шимика Миколи Ілліча, 1983 року народження.
Відповідно до абзацу 4 пункту 3 Прикінцевих Положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», жінки, які народили п’ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, за наявності не менше 15 років страхового стажу.
Враховуючи дану норму та те, що я виховала сина-інваліда до шестирічного віку і маю стаж роботи понад 15 років, я мала право вийти на пенсію у 2007 році.
Проте, компетентні державні органи, які зобов’язані надавати роз’яснення громадянам щодо особливостей законодавства пенсійного забезпечення своєчасно не повідомили мене про можливість вийти на пільгову пенсію, не надали мені потрібної інформації, що призвело до того, що я оформила пенсію лише 07.07.2010 р.
Я не знала, що маю право на призначення пенсії на пільгових умовах, тому я й не зверталася до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення такої пенсії.
Про таке право я дізналася випадково від знайомих у 2010 році. Тому, я відразу подала необхідні документи для призначення мені пенсії за віком, яку я на даний час отримую.
Оскільки я здійснюю постійний догляд за сином, який без сторонньої допомоги обходитись не може, мої можливості довідатись про особливості пенсійного забезпечення матерів, які мають дітей інвалідів, є дуже обмеженими. Так як державна соціальна допомога, яку я отримую, не покриває повністю потреб хворого сина, я обов’язково відразу ж скористалась би правом на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, щоб покращити фінансове становище мого сина-інваліда, надати йому додаткове лікування та утримання.
При цьому прошу також врахувати, що я зі своїм сином фактично проживаємо в сільській місцевості. Можливості придбавати періодичні видання та ознайомлюватися з пенсійним законодавством в мене немає, оскільки мій син потребує постійного стороннього догляду, у зв’язку з чим я не можу на тривалий час від нього відлучатися, а тим більше знайти час для стеження за змінами в законодавстві. Я також не можу собі дозволити зайвих витрат у виді придбання газет, так як основна маса коштів витрачається на придбання ліків моєму синові.
У зв’язку з частими загостреннями стану здоров’я сина Миколи я зверталася до медичних установ за медичною допомогою. Часто син проходить як стаціонарне так і амбулаторне лікування.
Всі ці обставини аж ніяк не давали мені змоги вчасно дізнаватися про свої права. Тому, я вважаю, що я мала поважні причини для пропуску строку позовної давності для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів моїх та мого сина. Ці обставини дають мені підстави винести клопотання перед судом про поновлення мені строку позовної давності звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст. 7 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», органи місцевого самоврядування зобов’язані інформувати інвалідів про зміни та доповнення до законодавства про соціальну захищеність інвалідів.
Зі змісту Типових положень про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 29.09.2000 р., що діяло в період 2005-2006 рр., та № 790 від 30.05.2007 р., що діє в даний час, вбачається, що одним із завдань управління праці та соціального захисту населення районних державних адміністрацій є здійснення нагляду за додержанням законодавства під час призначення (перерахунку) та виплати пенсій органами Пенсійного фонду України; інформаційно-роз’яснювальної роботи (п. 3 Положення). Відповідно до вказаних завдань, як це вбачається в пп. 11), 18), 27), 28), 29), 30) п. 4 Положення, управління здійснює нагляд за додержанням вимог законодавства під час призначення (перерахунку) та виплати пенсій органами Пенсійного фонду України; формує банк даних інвалідів; організовує та проводить консультації; роз’яснює громадянам положення нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції; інформує населення з питань, що належать до його компетенції, через засоби масової інформації.
Саме з вини відповідачів – управління праці та соціального захисту населення Воловецької РДА та управління Пенсійного фонду України у Воловецькому районі у формі ненадання мені інформації про можливість на одночасне отримання державної соціальної допомоги та пенсії по втраті годувальника, я вчасно не звернулася за призначенням пенсії по втраті годувальника на мого сина.
З приводу нарахування та виплати мені пенсії по втраті годувальника на сина Миколи з 24.11.2007 р. (настання пільгового пенсійного віку) по 07.07.2010 р. (дату фактичного призначення пенсії на пільгових умовах) я зверталася із письмовою заявою до відповідачів, однак отримала необґрунтовані відмови.
Тому, я звертаюся до суду за захистом свого порушеного права.
Виходячи з викладеного, у відповідності до Законів України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про державну соціальну допомогу інвалідам дитинства та дітям-інвалідам», «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам дитинства та дітям-інвалідам», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Типовими положенням про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, спільним листом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України «Щодо порядку передачі довідок МСЕК та ЛКК для призначення державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» №10141/0/14-05/05-4 №16564/02-20 від 09-22.12.2005 року, статей 73, 119-120, 263 ЦПК України,-
ПРОШУ:
1. Визнати причини пропуску строку позовної давності для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними та поновити даний строк.
2. Прийняти мою позовну заяву до розгляду.
3. Визнати неправомірною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Воловецької районної державної адміністрації щодо ненадання мені роз’яснень про законодавство соціального та пенсійного забезпечення.
4. Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України у Воловецькому районі щодо нарахування та виплати пенсії за віком на пільгових умовах.
5. Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Воловецькому районі призначити мені пенсію за віком на пільгових умовах з 24.11.2007 р. відповідно до абзацу 4 пункту 3 Прикінцевих Положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
6. Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Воловецькому районі здійснити відповідне дорахування пенсії та виплатити мені суму заборгованості за період з 24.11.2007 р. по 07.07.2010 р.
Додаток:
1. Копія паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера Шимик Г.Й.;
2. Копія паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера Шимика Р.І.;
3. Копія свідоцтва про одруження;
4. Копія довідки МСЕК;
5. Копія пенсійного посвідчення;
6. Відповідь УПФУ у Воловецькому районі;
7. Спільний лист від 09.12.2005 року;
8. Копія позовної заяви із додатками;
9. Заява про розгляд справи без моєї участі.
«___» __________ 2011 року
Шимик Г.Й.
Примітка до позову про зобов’язання вчинити дії:
1. Досить складним є даний позов. Основна складність полягає у тому, що в кожної особи є право на пенсію. Саме право. І це право, нажаль не породжує прямого обов’язку Пенсійного фонду роз’яснити це право.
2. Суть зводится до наступноного. Особа мала право вийти на пенсію раніше на п’ять років ніж загальна безпільгова категорія людей. Фактично особа вийшла раніше на 2 роки. Пробуємо стягнути за інші три. При цьому намагаємося прив’язати Управління праці та соцзахисту, оскільки в них є обов’язки по роз’ясненню населенню їх соціальних прав.
Источник
До __________ міськрайонного суду
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання дій державного виконавця та начальника відділу ДВС
незаконними та зобов’язання вчинити певні дії
Я, ПІБ __________ , “___ ” _________ 201__ р. отримав поштою постанову з відділу ДВС про відкриття виконавчого провадження. Оскільки дана постанова являється незаконною, я звернувся усно до державного виконавця ПІБ щодо питання скасування даної постанови у зв’язку з її невідповідністю Закону України “Про виконавче провадження” та ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Однак державний виконавець відмовив мені Далі відповідно до закону України “Про звернення громадян” я подав скаргу щодо незаконних дій державного виконавця начальнику відповідного відділу ДВС ПІБ. Начальник ДВС розглянувши мою скаргу виніс відмовив в її задоволенні.
Вважаю такі дії державного виконавця ПІБ та начальника відділу Державної виконавчої служби ____________ міського (міськрайонного) управління юстиції ПІБ незаконними.
Так, державним виконавцем ПІБ ” ___ ” _________ 201__ р. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом – постановою про адміністративне правопорушення від_201__ р. серія ____ №______, винесеною інспектором ДПС відділення ДАІ ПІБ, та якою на мене було накладено штраф в сумі ______ грн. Як я вказав, постанову про відкриття виконавчого провадження я отримав ” __ ” ______ 201__ р.
Постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження винесена на суму боргу, що становить подвійний розмір штрафу, що був накладений на мене постановою про адміністративне правопорушення серія ____ № _______ від ______ 201__ р.
Тобто, інспектором ДАІ було накладено штраф в сумі ______ грн., а виконавче провадження відкрито на подвійну суму штрафу, а саме на ______ грн., що є неправомірними діями виконавця.
Так, в частині 2 статті 308 КУпАП вказано: “У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу”. Частина 1 цієї ж статті 308 передбачає, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП (15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. Отже, очевидно, що в ч. 2 ст. 308 КУпАП йде мова про примусове виконання саме органами державної виконавчої служби.
Тобто лише в порядку примусового виконання постанови про накладення штрафу органами державної виконавчої служби може бути стягнутий подвійний розмір штрафу, передбачений ч. З ст. 308 КУпАП. Діяльність органів державної виконавчої служби регулюється виключно Законом України “Про виконавче провадження”.
Статтею 32 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що заходами примусового виконання рішень є:
а) звернення стягнення на кошти та інше майно боржника,
б) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника.
Державний виконавець ПІБ не мав права виносити постанову про відкриття виконавчого провадження на суму боргу, що відповідає подвійному розміру штрафу, оскільки передбачити наперед, що виконавчий документ буде виконаний саме в примусовому порядку він не може, тим більше сам же в постанові про відкриття виконавчого провадження надав мені 7-денний строк для добровільного виконання. При цьому, навіть пропущення 7-денного строку для добровільної оплати не буде свідчити, що виконавчий документ буде виконаний в примусовому порядку. Для наявності факту примусового виконання постанови органи державної виконавчої служби повинні мати, наприклад, а) акт арешту та опису Вашого майна, відповідні докази реалізації цього майна та докази зарахування коштів від такої реалізації Вашого майна в рахунок штрафу за адмінправопорушення, б) докази стягнення грошових коштів із заробітної плати чи іншого доходу, як це визначено главою 4 “Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника” та главою 6 “Звернення стягнення на заробітну, пенсію, стипендію та інші доходи боржника” Закону України “Про виконавче провадження”. Таких доказів державний виконавець та його керівник не мають.
Начальник ДВС не скористався повноваженнями відповідно до ч. 2 статті 83 Закону України “Про виконавче провадження” та не скасував незаконну постанову про відкриття виконавчого провадження.
Враховуючи викладені обставини винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від _____ 201__ р. є НЕЗАКОННОЮ, а тому підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, відповідно до вимог етапі 308 КУпАП, ст. ст. 32, 82, глав 4, 6 Закону України “Про виконавче провадження”, ст. ст. 383 – 386 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ПРОШУ:
1. Визнати незаконними дії державного виконавця ПІБ_по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження від ” __” ______ 201__ р. щодо зазначення в цій постанові суми боргу, що становить подвійний розмір штрафу, що був накладений на мене постановою про адміністративне правопорушення серія ___N° ______від ” ___” ______ 201__ р. інспектором ДПС відділення ДАІ з обслуговування м. __________ ПІБ __________,
2. Визнати незаконними дії начальника відділу Державної виконавчої служби __________ ПІБ __________ щодо не скасування постанови про відкриття провадження від ” ___” ______ 201__ р. підпорядкованого йому державного виконавця ПІБ __________.
3. Зобов’язати державного виконавця ПІБ __________ та начальника відділу Державної виконавчої служби ___________ ПІБ __________ скасувати неправомірну постанову про відкриття виконавчого провадження від _______ 201__ р.,
4. Стягнути з відділу Державної виконавчої служби __________ на мою користь сплачені мною судовий збір ______ грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпеченні розгляду справи ______ грн.
Додатки:
1. Копія мого паспорту,
2. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження від ” ___” ______ 201__ р.,
3. Копія постанови про адміністративне правопорушення серія ______ № ______ від ” __” ______ 201__ р.,
4. Копія скарги начальнику відділу ДВС від ______ _р.,
5. Копія відповіді начальника відділу ДВС про відмову в задоволенні скарги від ______ р.
6. Квитанція про сплату судового збору ______ грн.,
7. Квитанція про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи ______ грн.
” __” ______ 2012 року
Источник
У _________________ суд
________________ області
ПОЗИВАЧ: Іванова Лариса Іванівна, проживаюча:
___________ область, м.________,
вул.______________, б.№__, кв.№__,
поштовий індекс______
ВІДПОВІДАЧ: Відділення ВД ФСНВУ у м._________
______________ області
_____________ область, м._________,
вул._________, б.№__, поштовий індекс
_______
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання дій неправомірними та покладення на відповідача зобов’язання
вчинити дії
Із Івановим Володимиром Олексійовичем, 15.09.1939 року народження, я
перебувала в зареєстрованому шлюбі із 24 квітня 1974 року. Мій чоловік
помер 15 жовтня 2009 року.
Помер він внаслідок професійного захворювання, яке було отримане 27 липня 1995 року.
За висновком МСЕК від 3.02.2010 року, серія 2-30ПС №001827 встановлено
причинний зв’язок смерті потерпілого з наслідками раніше отриманого
професійного захворювання.
Згідно постанови відділення ВД Фонду
СНВУ у м.________ _________ області №______________ від 3 квітня 2010
року «Про призначення одноразової допомоги сім’ї та особам, які мають на
неї право у разі смерті потерпілого» був зроблений розрахунок страхової
виплати із доходу потерпілого у розмірі _______ грн. Цією ж постановою
мені були призначені: одноразова допомога в разі смерті потерпілого його
сім’ї в розмірі _________ грн.; одноразова допомога особі, яка має на
це право в разі смерті потерпілого у розмірі _______ грн. .
Згідно
п.3 вищезазначеної Постанови вказано: «виплатити призначені суми
впродовж місяця з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення
права на виплати за наявності всіх необхідних документів, але не пізніше
30 календарних днів після прийняття робочим органом виконавчої дирекції
Фонду постанови про призначення страхових виплат.
Незважаючи на
те, що право на виплати виникло, мною надані усі необхідні документи,
виплати мені не проведені, що є порушенням ч.2 ст.40 Закону України «Про
загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили
втрату працездатності».
Відповідно до ч.7 ст.40 Закону України «Про
загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили
втрату працездатності», якщо потерпілому або особам, які мають право на
одержання страхової виплати, з вини Фонду соціального страхування від
нещасних випадків своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової
виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку
та підлягає коригуванню у зв’язку із зростанням цін на споживчі товари
та послуги в порядку, встановленому ст.34 Закону України «Про оплату
праці».
В усній формі мені пояснили, що виплати на даний момент і
взагалі у цьому році мені проведені не будуть у зв’язку із відсутністю
коштів. Ця причина не є поважною і крім того, вона протиричить діючому
законодавству, у зв’язку із чим я і вимушена звернутись до суду із
справжньою позовною заявою.
Виконання вимог закону і рішення суду у
зв’язку із ситуацією, що склалась, можливе лише при прийнятті заходів
забезпечення позову. Невжиття заходів забезпечення може утруднити чи
зробити неможливим виконання рішення суду. Відповідно до ст.152 ЦПК
України, позов може бути забезпечений: накладенням арешту на майно або
грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в
інших осіб; встановленням обов’язку вчинити певні дії… У разі
необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення
позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
На
підставі викладеного, відповідно до ст.40 Закону України «Про
загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку
на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності», ст.ст.3,15,27,119,120,151, 152 ЦПК України, –
п р о ш у :
1. Позов задовольнити.
2. Визнати дії відділення ВД Фонду СНВУ у м._________ ____________ області з невиплати страхових виплат неправомірними.
3. Зобов’язати відділення ВД Фонду СНВУ у м.__________ ___________
області виплатити мені одноразову допомогу в разі смерті потерпілого
його сім’ї в розмірі ______ грн.; одноразову допомогу особі, яка має на
це право в разі смерті потерпілого у розмірі _______ грн., з урахуванням
коригування у зв’язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги
на момент проведення розрахунку.
4. Вжити заходи забезпечення позову:
– накласти арешт на р/р ________
– зобов’язати відділення ВД Фонду СНВУ у м.__________ __________
області не провадити ніяких інших операцій із р/р ________ до виплати
приналежних мені сум та здійснити мені виплати.
5. Розглянути справу без моєї участі.
6. Судові витрати стягнути з відповідача.
Додаток:
копія позовної заяви з копіями документів; квитанція про сплату
судового збору; квитанція про сплату збору на інформаційно-технічне
забезпечення; копія паспорта; копія ідентифікаційного коду; копія
постанови відділення ВД Фонду СНВУ у м._________ ___________ області.
червня 2010 р. _______________ Іванова Л.І.
Источник